Розробка сайту не дорого. На чому і як економлять студії пропонуючи теж саме, але дешевше

Коли люди шукають бригаду для будівництва будинку або проведення ремонту у квартирі, вони хочуть, щоб з ними працювала команда висококваліфікованих фахівців, а не випадково набрані гастарбайтери. Коли шукають юриста для представлення інтересів у важливій справі в суді, обирають не найдешевшого, а “перевіреного” адвоката, причому бажано за рекомендаціями знайомих. Так само, скажімо, якісний одяг чомусь купують не на речових ринках, а в брендових магазинах, хоча ж можна і не переплачувати…

Люди прекрасно розуміють, чому вони в даному конкретному випадку платять більше, ніж у принципі могли б і чому це виправдано. Розкид цін, причому в десятки разів, існує взагалі в кожній сфері – від автомобілів до хліба, від стоматології до фотозйомок – і всі сприймають це як належне. На кожен продукт є свій покупець – хтось справді дуже жорстко обмежений бюджетом, хтось вважає, що економія важливіша за придбані за додаткові гроші переваги.

Але коли мова заходить про послуги веб-студій на розробку сайтів, той самий розкид цін (і якості) часто викликає нерозуміння: “за що ви берете в 3 рази більше, ніж “вони”?”, “чим виправдана ваша висока ціна на ту ж саму послугу?” “чому інші студії готові зробити точно такий самий сайт у 2-3-4 рази дешевше?” Давайте розберемося – чому на одне й те саме ТЗ потенційний замовник отримує від студій кошториси абсолютно різного порядку і чим відрізнятимуться ці сайти.

Які бувають сайти – цінові сегменти ринку

Глобально можна розділити всі сайти на:

• ті, які зроблені на шаблонах;
• ті, які передбачають індивідуально розроблений дизайн.

Сайти, зроблені на шаблонах, ми зараз не розглядатимемо детально – про те, чим вони в гірший бік відрізняються від сайтів з індивідуальним дизайном, ми докладно писали в окремій статті.

Зазначимо лише, що шаблонні сайти програють сайтам, зробленим під клієнта, за цілою низкою параметрів – вони мають обмежені можливості з модифікації, складнощі з організацією техпідтримки та загалом гірше просуваються (адже їх пошукові системи оцінюють як НЕ унікальні) – часто трафік на них можна залучати тільки контекстною рекламою.

Головна їхня перевага – це негайна готовність до запуску і ціна від 4000-5000 грн. Однак, і самі сайти-шаблони сильно різняться за якістю, тож загальна ціна за якісний шаблонний сайт з усіма додатковими опціями, які вам знадобляться, може сягати вже 30 000 грн, що можна порівняти з індивідуально розробленими проектами.

Сайти з індивідуально розробленим дизайном зі свого боку умовно діляться на три цінові сегменти:

Цифри можуть відрізнятися в обидва боки для конкретного випадку. Наприклад, на абстрактний промо-сайт або лендінг клієнт може отримати пропозиції на 4000, 25 000 і 100 000 грн., а для складного інтернет-магазину це буде 20 000, 100 000 і 250 000 грн. відповідно. Але завжди ви зможете “зафіксувати” приблизно 3 цінові планки.

Чому деякі студії пропонують сайти по 200 тис. грн.?

Що стосується дорогого сегмента сайтів, то, поклавши руку на серце, слід визнати, що тут клієнт платить не тільки за якість, але часто і за реноме компанії.

Тобто коли якась студія вже багато років існує на ринку, домоглася визнання і значиться в рейтингах – у цьому разі вона має можливість серйозно підняти ціни, не змінюючи нічого кардинального у своїх підходах до роботи або в складі команди. Її сайти все одно купуватимуть, оскільки для певного сегмента аудиторії ім’я цієї студії рівносильно знаку якості і замовляючи “там”, вони відчувають, що “все зробили правильно” і що “вони в надійних руках”.

Як співвідноситься якість сайтів у середньому і дорогому сегментах?

Значна частина студій середнього цінового сегмента робить сайти не гірше, а іноді навіть краще, ніж імениті монстри, – з більшою увагою до деталей, з більшим залученням у проєкт. Адже вони ще “не на вершині”, а тільки “прагнуть до вершини”, тобто, зокрема, і працюють на своє портфоліо.

Інша перевага студій середнього цінового сегмента – вони більш “камерні”, нечисленні, найчастіше в них не 10 проєктних команд, а одна або дві. А це означає, що всі проєкти в їхньому портфоліо виконані одними й тими самими людьми, що дає клієнту додаткову гарантію якості “не нижчої, ніж…”. У великих студіях клієнт не знає, якій саме команді віддадуть його проєкт – чи потрапить він до найкращих із найкращих (чиї роботи якраз і привернули увагу в портфоліо), до середнячків або взагалі до новопризначених фахівців (так-так, їм же теж виділяють якісь проєкти).

Одним словом, ключова різниця між дуже дорогими пропозиціями і середніми не в якості, а лише в тому, що назви студій середнього цінового сегмента поки що не на слуху у зв’язку з їхньою молодістю. І для клієнта це справжній подарунок – з такою студією можна отримати видатний сайт за середньоринковою ціною.

Як деяким студіям вдається продавати сайти в 2-3 рази дешевше?

Ну, а що ж низькобюджетний сегмент? Адже вони теж якось роблять сайти і часто у відповідь на таке саме ТЗ від клієнта висилають йому кошторис, скажімо, не на 200 000, а на 20 000 грн. Як їм це вдається і на чому вони економлять? Саме це ми й розглянемо детально: середній ціновий сегмент vs. дешевий ціновий сегмент у сфері розробки сайтів з індивідуальним дизайном.

Отже, з чого ж складається фінальна ціна сайту?

Це ні що інше як сумарні людино-години всіх задіяних у проєкті фахівців. Що вищий рівень фахівця, то дорожчі його послуги (так само, як у юристів, стоматологів, фотографів, стилістів і всіх інших).

Відповідно, у студій бюджетного сегмента є тільки 3 можливості запропонувати ціну в 2-3 рази нижчу, ніж у середньому сегменті:

1. витратити на сайт у рази менше людино-годин;
2. найняти в рази більш бюджетних (=менш кваліфікованих) фахівців;
3. задіяти в проєкті в рази менше фахівців, виключивши “всіх зайвих”

При цьому студії бюджетного цінового сегмента можуть працювати як сумлінно – в міру своїх сил і можливостей виконуючи все, що пообіцяли, так і за допомогою різноманітних хитрощів на межі шахрайства, коли вони за фактом роблять зовсім не те, що було обумовлено. Розглянемо детальніше як саме вони економлять.

Варіант 1. Відсутність проєктної команди і постійних співробітників як класу

У найекстремальнішому прояві студії і команди не існує в принципі як таких. Є один фрілансер (дизайнер, програміст, майстер на всі руки), який зробив собі лендінг, що продає, де презентував себе як студію і через нього набирає клієнтів на розробку сайтів за наднизькою ціною.

На сайтах на кшталт freelancehunt.ua досить багато таких фахівців на всі руки, які “зроблять сайт під ключ недорого”. Як ця людина виконає замовлення:

• Варіант, А – зробить усе сама від дизайну до програмінгу в міру своїх умінь (аналогія – фельдшер у віддаленому сільському пункті, який замінює собою і терапевта, і лора, і окуліста, і ще 20 лікарів).
• Варіант Б – залучить до роботи ще одного або двох людей і вони удвох-втрьох, знову ж таки зроблять все від, А до Б, у міру своїх можливостей (аналогія – будівництво будинку двома-трьома багаторукими багатоногами, які і комунікації під кондиціонер прокладуть, і електрику проведуть, і стіни пофарбують, і дах перекриють. Чи впораються вони зі зведенням будинку? Теоретично, чому ні, є ж на світі талановиті люди! Але чомусь більшість замовників вважають за краще, щоб електрику робив електрик, водопровід – сантехнік, а дах – покрівельник, причому це не має бути одна й та сама людина).

Зауважте, що ці додатково залучені люди можуть бути, як уже знайомими йому фрілансерами, з якими вони разом завжди працюють за описаною схемою, так і просто абсолютно новими і випадковими людьми, яких цей щасливий менеджер з продажу буде шукати в екстреному порядку вже після укладення договору з клієнтом. Зрозуміло, що далі він буде по ходу справи в такий самий спосіб розв’язувати всі проблеми, які виникають: зникнення підрядників, оперативний пошук нових, які дороблять недороблене, зрив термінів та ін.).

Варіант 2. Економія на загальній кількості фахівців

Без кого сайт не може бути створений у принципі? Без дизайнера і програміста – з іншими “неробами” можна розпрощатися. Саме під таким девізом діють багато “студій”, що пропонують сайти за напрочуд низькими цінами.

У них немає ні проектувальників, ні маркетологів, ні менеджерів проєкту, ні seo-фахівців, ні контент-менеджерів, функцію верстальника може перебрати на себе і програміст (або навпаки).

Чи можна, наприклад, зробити ремонт у квартирі без технічного дизайн-проєкту? Легко! Клей шпалери, та плитку клади! Тільки ось потім виявиться, що в приміщенні, приміром, не закладено необхідну кількість розеток, або виводи під побутову техніку не на тих місцях, де вони мають бути, тобто про usability простору ніхто не подумав. Так само і сайти створені без участі фахівця з прототипування та проєктування інтерфейсів.

Аналогічно з іншими фахівцями. Так, без когось можна обійтися, а хтось може виконувати одночасно функції різних фахівців, але цілком очевидно, що якість на виході і ступінь опрацьованості проєкту під час роботи повноцінної профільної команди і просто 2-3 осіб будуть абсолютно різними.

Причому економія на команді може вилитися в додаткові витрати на етапі усунення неполадок або навіть призвести до повної непридатності результату – коли простіше все зламати і зробити наново, ніж лагодити і допрацьовувати. Знову ж таки, за аналогією з будівництвом будинку:

• якщо є серйозні помилки в проєктуванні систем вентиляції, то згодом у приміщенні практично неминуче з’являться грибок і пліснява, вивести які неможливо в принципі ніяк, не розібравши все дощенту;
• аналогічним чином не можна виправити проблеми поганої звукоізоляції, не перебудовуючи стін;
• або перевитрати електроенергії внаслідок неправильного укладання теплої підлоги – без розтину підлог.

Причому, на етапі здачі-приймання ви нічого підозрілого, найімовірніше, не помітите – всі ці незручності, проблеми і кошмари проявлять себе потім.

Кожна студія вирішує для себе сама, який набір проєктної команди вона вважає необхідним і достатнім для реалізації того чи іншого проєкту на належному рівні. Наше бачення з поясненням ролі кожного задіяного фахівця ми дали в статті.

Варіант 3. Економія за рахунок залучення менш кваліфікованих фахівців

Отже, у якоїсь абстрактної студії “повний набір” професіоналів, а ціна знову ж таки в 2-3 рази нижча, ніж у інших. Отже, або використовуються фахівці з кваліфікацією в рази нижчою, або ж непогані фахівці працюють над проєктом у рази менше за часом.

Розглянемо, як низькобюджетні студії здають клієнтам сирі/низькоякісні проєкти, за якими на вигляд і не скажеш, що вони погані, а клієнти навіть про це не підозрюють.

Економія на дизайні

Коли йдеться про “поганий” дизайн – то тут усе зрозуміло. Кислотні кольори, різнокаліберні шрифти, відсутність сітки і смаку (або просто щось абсолютно посереднє, що набило оскому). Але бувають випадки, коли клієнт не бачить жодного підступу – візуально все має цікавий, стильний або навіть просто wow вигляд. Але:

• Недобросовісна студія може взагалі НЕ малювати індивідуальний дизайн, а вибрати і за копійки купити готовий шаблон під ваше тз, водночас вас, звісно ж, про це не повідомляючи. Потім їм можна пару тижнів відпочивати і веселитися, а потім “презентувати” клієнту “народжене в напруженому творчому пошуку” рішення. Цей шаблон може бути візуально і непоганий, але тільки малопридатний для просування. Клієнт роками намагатиметься “прокачати” свій сайт, не розуміючи, що з ним не так – а вся річ у тім, що пошуковики зчитують його як шаблонний і ранжирують нижче, ніж сайти конкурентів з унікальним дизайном.
• Інший варіант “обману” – студія НЕ малює індивідуальний дизайн, а знаходить якийсь підходящий референс (може бути іноземний) і копіює його один в один для вашого сайту – з кольорами, шрифтами, розташуванням і наповненням інфоблоків і мало не фотографіями. Результат загалом схожий – розумний пошуковик зрозуміє, що сайт не оригінальний, і оцінить його відповідним чином. Також буде вкрай неприємно, якщо хтось із потенційних клієнтів випадково опиниться на “тому” оригінальному сайті – а так трапляється набагато частіше, ніж цього очікують хитромудрі дизайнери-копіпастери, – і зрозуміє, що ви “підло і безсовісно” його скопіювали. При цьому ви ніколи й не дізнаєтеся, що не зі своєї волі “привласнили” чужий імідж для презентації своєї компанії в інтернеті.

Економія на верстці

Чим хороший верстальник відрізняється від поганого, або хороша верстка від поганої? Багатьом клієнтам складно відповісти на це запитання й оцінити, чи якісно студія виконала цей блок робіт.

Основний критерій поганої верстки – “все їде і не працює”, але якщо з головної сторінки подібні прийоми найчастіше усуваються силами самого верстальника, то на глибших внутрішніх сторінках можуть бути цілі “розсипи” подібних подарунків, які клієнт помітить не на етапі здачі-приймання, а на етапі функціонування.

Одна форма налізає на іншу, щось смикається, стрибає, слайдер виїхав тільки наполовину і частина слів з анонсом рекламної акції залишилися за межами екрана… відкрите вікно не закривається натисканням на хрестик, сортування працює тільки якщо спочатку вибрати категорію, а потім сферу застосування – а якщо, навпаки, то вся сторінка повисне…

Додайте до цього те, що абсолютно ВСІ сторінки, форми, спливаючі вікна на сайті потрібно відобразити не в одному варіанті, а в декількох – для різних роздільних здатностей екрана. А кожну роздільну здатність ще й відпрацювати в різних інтернет-браузерах. Одного тільки тестування тут вистачить на кілька днів роботи – саме тому в багатьох студіях часто навіть є окремий фахівець-тестувальник. А в якихось – ні.

Клієнт же, який відкрив результат роботи студії у звичному для себе Google Chrome і залишився задоволеним тим, що він побачив, навіть не дізнається, що нещасні користувачі Opera або Safari волею верстальника позбавлені можливості розміщувати замовлення на сайті.

Економія на програмуванні

Якість програмування клієнтам оцінити ще важче, ніж верстку – це щось, приховане в глибині самого сайту, незрозуміле, невимірне і не видиме оку – темний ящик.

Що ж там може бути “не так”? Програмування – це структура і зв’язки, тобто код сайту має бути простим, логічним і зрозумілим – пристосованим для подальших модифікацій.

Але такий “хороший” код можуть писати далеко не всі програмісти, інші будують свою конструкцію не на міцному фундаменті і вивірених кресленнях, а на “милицях”. “Тут ось-ось посиплеться – допишемо сюди шматочок, а ось із цього місця зробимо відсилання сюди і сюди і з’єднаємо це ось із тим шматочком ниточкою умови…” Так, сайт працює, але буквально “на межі” – якщо раптом потрібно буде додати нову категорію, підключити додаткову базу даних або якийсь калькулятор (що завгодно) – це кінець.

До того ж якщо ви не працюєте більше з тією самою студією, яка робила вам сайт спочатку, то сторонній програміст ніколи в житті не розбереться (і навіть не захоче цього робити) в цьому божевільному й алогічному нагромадженні зв’язків, умов і відсилань. Легше буде все переробити.

Якщо ж вам вдасться змусити того самого фахівця доопрацьовувати його творіння, то єдине, що він зможе зробити, – це вигадати ще одну витончену “милицю”, причому кожна наступна дедалі більше заплутуватиме цей клубок, а головне – сповільнюватиме швидкість роботи сайту, а отже, погіршуватиме його позиції в ранжируванні.

Висновки

Під кожне завдання потрібен певний ресурс. Стосовно розробки сайтів цей ресурс – вартість людино-годин висококласних фахівців. Тож якщо вам потрібен якісний сайт з унікальним дизайном, пристосований для просування і розвитку – не варто замовляти його в низькому ціновому сегменті за “недорого”. Вийде не тільки “недорого”, а й “нездорово”. По-іншому – ніяк.